Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 922/5945/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівАлєєвої І.В. Данилової М.В.(доповідача),за участю представників:позивача, відповідачівне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином)прокуратуриТомчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. №000606)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФермерського господарства "Гаврилюк" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 р.у справі № 922/5945/14 господарського суду Харківської областіза позовомЗаступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській областідо1. Барвінківської районної державної адміністрації; 2. Фермерського господарства "Гаврилюк" провизнання незаконними та скасування розпорядження

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Барвінківської районної державної адміністрації, Фермерського господарства "Гаврилюк" про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Барвінківської райдержадміністрації від 15.02.2012 р. №96 та від 20.11.2012 р. №558, а також, визнати недійсними укладені між Барвінківською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Гаврилюк" договори оренди землі: від 26.12.2012 р. на земельні ділянки, площею 7,3206 га та від 26.12.2012 р. на земельні ділянки, площею 27,8157 га.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст.ст. 14, 19 Конституції України, ст.ст. 122, 123, 124, 134-139, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, положення ст. 6 Закону "Про оренду землі", та тим, що прийняття оскаржуваних розпоряджень та укладення спірних договорів оренди землі з Фермерським господарством "Гаврилюк" для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів є порушенням чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.02.15 р. у даній справі (суддя Светлічний Ю.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 р. (колегія суддів у складі головуючого судді Черленяк М.І., судді Ільїн О.В., Хачатрян В.С.), позовні вимоги задоволено: визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Барвінківської райдержадміністрації від 15.02.2012 р. №96 в частині надання дозволу Фермерському господарству "Гаврилюк" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель запасу, сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства; визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Барвінківської райдержадміністрації від 20.11.2012 р. №558 в частині затвердження Фермерському господарству "Гаврилюк" проект землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель запасу, сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 35,1363 га, за межами населених пунктів на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства; визнано недійсним укладений між Барвінківською райдержадміністрацією та ФГ "Гаврилюк" договір оренди землі від 26.12.2012 р. на земельні ділянки площею 7,3206 га; визнано недійсним укладений між Барвінківською райдержадміністрацією та ФГ "Гаврилюк" договір оренди землі від 26.12.2012 р. на земельні ділянки площею 27,8157 га.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Фермерське господарство "Гаврилюк" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 р. та рішенням господарського суду Харківської області від 18.02.15 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані приписами Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", посиланням на Конституцію України, а також на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. у справі №10-рн/2008.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.10.2015 р. касаційну скаргу у справі №922/5945/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні 28.10.2015 р. представника прокуратури, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням голови Барвінківської райдержадміністрації від 15.02.2012 р. №96 надано дозвіл фермерському господарству "Гаврилюк" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель запасу, сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 35,1363 га, за межами населених пунктів на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства.

Розпорядженням голови Барвінківської райдержадміністрації від 20.11.2012 р. №558 затверджено фермерському господарству "Гаврилюк" проект землеустрою та передано в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства із земель запасу, сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 35,1363 га, за межами населених пунктів на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства.

На підставі вищевказаного розпорядження райдержадміністрації №558 від 20.11.2012 р., 26.12.2012 р. між Фермерським господарством "Гаврилюк" та Барвінківською районною державною адміністрацією було укладено два договори оренди на земельні ділянки, площею 27,8157 га та 7,3206 га.

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурора наголошував на тому, що прийняття оскаржуваних розпоряджень та укладення спірних договорів оренди землі з Фермерським господарством "Гаврилюк" для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів є порушенням чинного законодавства.

Так, приймаючи рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій правомірно виходили з наступного.

У п. 2.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що з урахуванням положень ст.3 Земельного кодексу України правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством. Частиною 2 п.1.2.4 передбачено, що індивідуальні акти органів держави, якими реалізовується волевиявлення держави, як учасника цивільно-правових відносин, і з яких виникають цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Приписами ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Закон України "Про фермерське господарство" визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України.

У відповідності до ч. 3, 5 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності. Громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство" після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

З викладеного вбачається, що без конкурентних засад (земельних торгів) земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства лише громадянам, а недотримання зазначеної процедури є порушенням органом місцевого самоврядування чинного законодавства під час укладення договору оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень Барвінківської райдержадміністрації та договорів оренди земельних ділянок, Фермерське господарство "Гаврилюк" вже набуло статусу юридичної особи, а тому та на підставі діючого законодавства фермерське господарство має право на отримання земельної ділянки, як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.

Зі змісту листів відділу Держземагентства у Барвінківському районі від 08.12.2014 р. №В-216 (Ю), №В-217 (Ю) та райдержадміністрації від 18.12.2014 р. №01- 66/3978 вбачається та підтверджується незаконність розпоряджень голови Барвінківської райдержадміністрації про надання згоди на передачу земельних ділянок в оренду фермерському господарству без проведення земельних торгів.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що розпорядження голови Барвінківської райдержадміністрації від 15.02.2012 р. №96 щодо надання дозволу Фермерському господарству "Гаврилюк" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель запасу, сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства та розпорядження від 20.11.2012 р. №558 щодо затвердження Фермерському господарству "Гаврилюк" проекту землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства із земель запасу, сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 35,1363 га, за межами населених пунктів на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району для ведення фермерського господарства прийняті всупереч вимог ст. 116, 123, 134 Земельного кодексу України та ч. 5 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство".

Крім того, у відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Пунктом 2 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" державна адміністрація здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до п. "г" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядження Барвінківської райдержадміністрації вищевказаним вимогам законодавства не відповідають, а тому є підстави для визнання їх недійсними у судовому порядку, а у зв'язку з тим, що на підставі вказаних розпоряджень укладено договори оренди земельних ділянок, то вони відповідно до вимог ст.ст. 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 152 Земельного кодексу України, також, підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 208 Господарського кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції, погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що невідповідності спірних розпоряджень та договорів вимогам ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України є підставою для визнання незаконними та скасування вказаних розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди та застосування правових наслідків недійсності правочину.

Стосовно доводів, які викладені Фермерським господарством "Гаврилюк" в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судами під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів вказує, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є такими, що тягнуть за собою скасування оскаржуваних рішень.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Гаврилюк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 р. у справі № 922/5945/14 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: І.Алєєва

М. Данилова